«Сухі» борщі — тепло домашнього затишку для бійців
| Лише спостерігати за тим, що нині відбувається на Донбасі, кожен з нас, мабуть, не має права. Адже хоч кулі не свистять над нашими головами, хоч ми живемо не в підвалах, а у теплих домівках, все ж там, на східних кордонах нашої країни, воюють сотні наших односельців, знайомих, друзів, родичів. Тривога за земляків пробудила Гурійщину, правда не всю. і вона сіяли долучатися до волонтерських рухів. Особливо активні жителі СІЛ, що входять до Миляновичівської сільської ради Ми днях до редакції .типі тла завідувач клубу іони І упини Людмила Чикпр І розповіла про «іуріованісіь баїніьох «иівміа Залісся, Ивравіг.і.и, Гумал під час збору придушім украї нським військовим — Нашим людям болить, бо там, на Сході, воюють І наші хлопці. Коли збирали продукти, то ніхто не відмо¬вив, давали що могли. Хто більше, хто менше, але байдужих не було, - розповідає жінка. За день волонтерам вдалося об'їздити всі двори і зібрати овочі, домашні заготовки. Частину відправили у Ковельський центр допомоги колишньої 51-ї ОМБР Решту овочів вирішили нашинкувати і висушити для «сухих» борщів. За вечір вдалося заготовити декілька мішків подрібненої цибулі, моркви, буряка, капусти. Серед чотирнадцяти добровольців, які зголосилися попрацювати на так званій кухні, якою на деякий час став місцевий зак¬лад культури, були І колишні пійськові А найменшою І дуже працьовитою волонтерочкоюза словами Людмили Чикор, стала семирічна дівчина Ангеліна Белінська. Дівчинка, не покладаючи рук, увесь час чистила моркву. З транспортом допоміг односельчанин Микола Попов та священик Володимир Пиріг. А посушити овочі вдалося завдяки сприянню Олександра Євтушка, який очолює підприємство «Укрдеревбуд» Хочеться вірити, що завдяки старанням односельчан наші вояки не лише посмакуюіь борщами з Турійщини, а й відчу¬ють тепло домашнього затишку, що додасть їм сили як фізичної, так і моральної. Ірина ПРУС
| |
|
| |
Всего комментариев: 0
