У війни свої закони і правила

Юрій Пушкарський як депутат районної ради відстоює інтереси громади Турійщини друге скликання, обраний від Всеукраїнського Об'єднання «Батьківщина». Активний, цілеспрямований, має загострене відчуття справедливості. Ідейні цінності у нього вагомо переважають над холодним розрахунком. Саме Юрій Пушкарський І його товариш Юрій Лисиця зруйнували фальшиву думку місцевого значення, що депутати масово ухиляються від мобілізації в зону АТО. Вони не чекали офіційних повісток з військового комісаріату, а відразу ж після президентських виборів вирішили йти добро¬вольцями на Схід, керуючись правилом: «Краще зупинити про-російських сепаратистів там, ніж вони прийдуть сюди...» Військову екіпіровку товариші придбали за власні кошти (вартість одного комплекту більше 15 тисяч гривень). Нині проходять службу в добровольчому батальйоні Правого сектору (розвідка), як жартує Юрій - «вивчають географію регіону». Атмосфера війни вносить своєї корективи і партійна приналежність не є визначальною, тут цінуються насамперед ідеологічний чинник - єдина незалежна Україна, такі чоловічі риси характеру як мужність, побратимство, і, звичайно, професіоналізм солдата-універсала. Коли перші даються, як кажуть, від Бога, то професіоналізму вчаться серйозно і натхненно. Вимоги надзвичайно суворі. Той, хто приїхав за «легкими» орденами чи медалями, немаючи у собі глибокого переконання в правоті своєї справи, відсіюються, як полова від зерна. Війна диктує свої жорсткі закони виживання, особливо в розвідці: хочеш говорити останнім - стріляй першим; ідеш на завдання - похорони себе для майбутніх планів в думці, аби цілком віддатися ситуації, в якій перебуваєш; ти і хто з тобою повинні розуміти одне одного за жестами, поглядами і діяти злагоджено, як один організм-команда. Як розповідає Юрій, у розвідки є свої переваги і є труднощі. Перевага - в неї немає постійної дислокації, тому противник не може «засікти» місце розташування бази і накрити артилерійським вогнем, як це відбувається з батальйонами на передовій. Та є і великий ризик - під час повернення після завдання із території ворога можуть накрити вогнем свої ж. В добровольчих батальйонах є неписане правило командири розробляють операцію, ставлять і.індеіинч і разом пліч о пліч. А ще, каже Юрій, війна вчить розпізнавати людей. У мирній обстановці фальш розгадується довго, а ось у таких екстремальних умовах - миттєво. Розпізнається й «жест вічливості» людини, яка боїться за свою шкіру - вона, виконуючи бойове завдання, дає право першості ступити на стезю не Юрій Пушкарський, як і всі ми, і нині не проти зігріти своє сьогодення в сімейному затишку, але вважає першочерговим обов'язком бути там, де стоїть питання про мирне майбутнє його і України в цілому. Доброволець-розвідник резюмує, що війна в ньому виховала презирство до високопарного багатослів'я про любов до України без реальних вчинків та максималізм у вимогах до представників влади, які мають бути взірцем патріотизму, жертовності, відданості ідеям незалежності України та елементарної чесності і порядності на своїх посадах, саме за це буде боротися після повернення додому на майбутніх місцевих виборах. Микола СТЕЦЬ За матеріалами газети "Народне слово" від 14 березня 2015 р | |
|
Всего комментариев: 0