Визнання Росії агресором як лакмусовий папірець для нардепа
| З прикрістю і непідробною роздратованістю усі, хто мав стосунок до виборчого округу № 20, де обирали народного депутата Сергія Мартиняка, сприйняли звістку про його неголосування за проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до ООН, ПАРЄ, національних парламентів держав світу, інших міжнародних організацій про визнання Російської Федерації державою-агресором. Народний депутат України (без акцентів на прізвища) мав би перший сприяти тому, щоб країна-агресор, країна-окупант Батьківщини була покарана, а військові дії в державі були зупинені, тому що він є народним обранцем! Особливо, коли причетний до групи-фракції, яка має назву (особлива увага!!!) «Воля народу». На превеликий жаль, у ключових голосуваннях ВРУ Сергій Мартиняк вже не вперше голосує всупереч думці своїх виборів. Такі ключові голосування як закони 16 січня, постанова щодо визнання Росії країною-агресором, бюджетні голосування, говорять про те, що депутат не просто ігнорує думку людей, яких він представляє у ВР, а діє всупереч інтересам держави. Наскільки фальшиво, після такої зради, звучать відмовки нардепа і його «соратників» про те, що його не було у сесійній залі, або славнозвісне «відкликання голосу». Напевно, легше роздати по тисячі гривень сім’ям загиблих, ніж проявити таку позицію, аби цих загиблих було менше. Мені прикро, що немає механізму відкликання депутатів-зрадників, які є не просто нейтральними, а своїми діями шкодять своїм виборцям. Безперечно, треба добиватись того, щоб депутат під час прийняття рішень, які ставляться на голосування у Парламенті, послуговувався думкою людей, а депутат, який цього не робить - міг бути відкликаний. Я глибоко поважаю позицію Горохівської районної ради за принципове, одноголосне голосування і публічний осуд народного депутата Сергія Мартиняка. Сподіваюсь, ця рада буде не єдиною, яка не проігнорує зухвалі антинародні голосування волинських нардепів. Пишу це не тільки тому, що вболіваю за інтереси жителів 20-го округу, не тільки тому, що довелось зустрічатися з великою кількістю людей, і з перших вуст почути їхні бачення і побажання, першим з котрих було припинення війни і досягнення миру в нашій державі, і, тим більше, не через те, що не став депутатом на 20-му окрузі. Пишу тому, що переконаний: контроль за депутатською діяльністю, застосування механізмів, які б змусили депутата відстоювати волю його виборців, а у випадку ігнорування їхньої волі - відкликання є справою набагато серйознішою і відпові- дальнішою, ніж самі вибори. Я хочу звернутись до усіх волинян, і, зокрема, до громадських активістів Наша з Вами робота триває, і не потрібно чекати Наступних виборів, аби впливати на життя нашої країни. Володимир БОНДАР За матеріалами газети "Народне слово" від 14 лютошо 2015р | |
|
| |
Всего комментариев: 0
